Ольга ВОРОБЙОВА. Рідні соломинки: вірш дня

Високі тополі, розлогі горіхи

Вдивляються пильно в солом’яні стріхи.

А вітер вискубує прілу полову

Й веде із небогами тиху розмову:

«Чому так сумуєте, рідні хатини?

Не крайте серденька, святі самотини».

 

 

 

Світлана ПЕТРЕНКО. І тільки для тебе присвячую вірші...: вірш дня

І тільки для тебе присвячую вірші,

Що пахнуть корицею та бергамотом,

Де слів глибина, ще не зміряна лотом,

Читай мо їх разом, ми найщасливіші!

Для тебе співаю найкращі сонети.

 

 

 

Надія ФУРЗЕНКО. Навіяне новоріччям: вірш дня

Важка була річна хода,

Тягар на спині нині.

Заклякла від журби вода

На рідній Україні.

О скільки мужніх полягло -

Той біль живе в родинах.

 

Юлія ЗАБІЯКА. Різдвяні вірші

 

 

Богдана ГУСАК. Мрія: вірш дня

Гіллям лапатим обіймає втома.

Розжарена буржуйка гріє бік.

А думка верховодить: – Як удома

Новий без мене зустрічають рік?

Його назвати мало «аномальним» –

подібного ще досі не було. 

 

 

 

Романи Ісабель Альєнде

Богдана ГУСАК. Здорово, як хтось простягне руку: вірш дня

Здорово, коли тебе знаходять

на межі морозу і дощу.

Віктор Бойко

 
В напівсонній сірості гардин

місяць пломеніє, наче ватра.

Циферблат. За хвилю – нуль годин.

На кордоні між «сьогодні» й «завтра»

з відчуттям, що ти є часу гостем,