Якось суєтливо й недоречно
Кожен день відходить в небуття...
Все коротшим бачиться життя,
Що колись здавалось безкінечним...
"Google дасть вам 100 тисяч відповідей, бібліотекар - одну правильну". Ніл Гейман
Кожен день відходить в небуття...
Все коротшим бачиться життя,
Що колись здавалось безкінечним...
Прикметники «кращий» і «ліпший», прислівники «краще» і «ліпше» – це форми вищого ступеня порівняння.
Осінній прілий запах, солод,
І фарби мокрих сірих днів,
І сум лісів, садів, полів.
Темна хмара дощі пророчить,
В ностальгії себе людьми
Відчувають птахи - не хочуть
Відлітати кудись туди,
Холодними цупкими пальцями вона торкалася до всього, приборкувала, владно вимагала покори.
Картина ця з народження -
найкраща із картин.
Гарячі фарби жовтень ллє у дощ з плачами,
і краситься відваром цим кленовий серпантин.
Пекло довкола, начебто,
в спальнім районі - приліт:
дівчинці - чотирнадцять ,
хлопчику - дев'ять літ.
Десять загиблих...й не снилося,
втратам немає межі,
їм одного лиш хотілося:
бути і просто жить!
В місті троянд і фонтанів -
в Сумах, де сміх наш лунав,
кожного дня неустанно
щастя зжирає війна...
17. 11. 2024
Ольга Суровицька
і засмутив, і трохи розтривожив.
Та думка в підсвідомості майне:
ми з нею чимось невловимо схожі!
Сліди вологі залишають пензлі
десь надто густо, десь поодиноко -
дощу краплини, яблука підмерзлі
у розкоші осіннього бароко.
Погойдується наче з боку в бік.
Дивується немов: чом на колоді
Давно сидить у сквері чоловік?
Шануймося, пані й панове, плекаймо мову!
Саме так – хто себе шанує, той не допустить мовних покручів і недолугого калькування у своєму мовленні.
Продовжуємо знайомити вас із статтею мовознавиці
О. Сербенської – професора Львівського університету ім.І.Франка.
Золотом стіка додолу клен.
Сутінками року називають
Місяць листопад іще здавен.
І жовтих оксамитових листків.
Ще десь в кутку пустує срібний човен,
що в зиму повезе між берегів...
Воно лежало біля моїх ніг на пригніченій дощами рудій траві - надзвичайно красиві перлини роси, нанизані на сиву павутину бабиного літа...
Сонячний промінь, прорізавши сіре лахміття хмар, ніжно ковзнув полірованою поверхнею росинок...
Вони радують серце - розкішні і зовсім дрібні...
Я не їду нікуди. Ну як я оце все залишу?
І котів, і собаку? Вони ж довіряють мені!
і навколо все стало зримим,
вийшли янголи прати хмари,
закіптюжені чорним димом.
З гарбузових «Посиденьок» розпочався листопад в нашому клубі.
Гарбуз - то неодмінний атрибут осінньої пори, джерело вітамінів та мінералів корисних для нашого організму. Він же герой містичного свята Хелловін та фестивалів в США, Японії і Германії.