Моїй любій учениці Оленці з пошаною
"Google дасть вам 100 тисяч відповідей, бібліотекар - одну правильну". Ніл Гейман
Моїй любій учениці Оленці з пошаною
"Кожний по-своєму уявляє рай, мені він з дитячих років уявлявся бібліотекою"…
вроздріб роздає свій крам і оптом,
зорі замережує у небо
Пані Осінь у яскраво-жовтім.
Та яблуками, та тонким туманом, —
І свіжі айстри над піском рум'яним
Зорюють за одчиненим вікном.
Та проситься в покоси.
А може хоче в рай, щоб яблука пастИ?
Чи стерегти дощі, які щось тихо просять,
Будуючи хисткі непевності мости?
- Іще гарячі! - відсмикнула руку.
Зібгавши недоречний кринолін,
зіщулилася від сирени звуку.
9 вересня відзначаємо 226 років від дня народження Івана Петровича Котляревського - письменника, поета, драматурга, громадського діяча, основоположника сучасної української літератури.
Значення творчих здобутків класика для формування української літературної мови та музичного театру важко переоцінити.
Принишкла втомлена ріка.
Я розумію тихий смуток...
У небі - сонця жовтий жмуток,
Хмарки, мов плями молока...
Так добре, як вдома не буде ніде,
Тут навіть повітря чистіше!
Куди б твоя доля тебе не веде, -
Додому спішиш ти скоріше.
Помалу груші в кошика кладе,
І де-не-де деревам в довгі коси
Жовтаві стрічки згодом заплете.
Які дарунки в кошику несеш?
З твоїм візитом стало трішки сумно,
І певно, ти сумуєш зараз теж...
Його романи "Вершники", "Майстер корабля", "Мамутові бивні" належать до золотого фонду української класичної літератури.
Пропонуємо до прослуховування аудіоверсії цих творів
Що й трави росянисті мене просять:
"Ступай ранково, стежкою лети!"
І я лечу замрійливим ягнятком.
Приємно, що одним із моїх натхненників є чудовий поет і друг
Анатолій Луговський!
Низький уклін за Ваше добре й полум'яне слово."
Богдана ГУСАК
Лети, моя доріженько, лети.
Веди мене у той забутий світ,
Де соняшники і похилий пліт.
"Кожний по-своєму уявляє рай, мені він з дитячих років уявлявся бібліотекою"…
"Письменник-бібліотекар", як його називали, блискучий поет, філософ, перекладач і просто надзвичайний ерудит, який по-справжньому відкрив латиноамериканську літературу світу, передбачив постмодернізм.
А разом з тим він — читач не менше, якщо не більше, ніж письменник.
Свого часу був очільником Ялтинської, Київської та Одеської кіностудій, а також директором Ленфільму. Член Спілки кінематографістів України.
Батько видатної художниці та суспільно-політичної діячки Алли Горської.
Пожила бабця, зношена хустина.
То на городі, то біля вікна.
То біля припічка, де дрова і жарина.
Змійку-шлях, що в’ється до ріки.
Вечір — наче плюшевий ведмедик,
Добродушний, неповороткий.
Ще серпень чорнобривцями цвіте...
Вже Осінь на гостину поспішає...
Дарує листя жовто-золоте.
бо вже серпень
заглядає у моє вікно...
В полина'х чатує
хижий шершень
(він на бджіл полює,
бач, давно...)
Налийте в чарочку. Ковтайте по краплині.
Милуйтесь грушами, що у саду ростуть.
Співайте пісню жовтій горобині.
Сумчани по-доброму називають її «Наша Аня». ЇЇ роботи завжди викликають у людей найтепліші почуття, посмішки та дарують позитивний настрій. Художниця Анна Черненко та її янголи вражають своїм теплом, любов’ю та душевністю.
Такою не поділишся ні з ким.
Такої ночі витікає серпень
Тонесенькою цівкою з руки.
Осока (Нечитайло) Сергій Олександрович народився 23 березня 1980 року
в смт Велика Багачка на Полтавщині.
Закінчив філологічний факультет Полтавського державного педагогічного університету ім. В. Г. Короленка (2002). Член Національної спілки письменників України з 2002 року.
Ще не цвітуть в долині спориші,
Ще тільки серпень очі протирає.
Та вже про осінь пишуться віршІ,
Про золото калинового раю.
Надія - ім’я особливе.
А звідки походить воно?
Доносить сказання біблійне
Ім’я, що від віри дано.